Поради медичної сестри

7 Лис 2017

Медичні сестри:

ryabcheva

Рябцева Валентина Сергіївна – освіта середня спеціальна; стаж роботи на посаді медичної сестри 47 років

sudoryk

Сидорук Катерина Іванівна – освіта середня спеціальна; стаж роботи на посаді медичної сестри 41 рік

Нормативно-правові документи, на які опирається в роботі медична сестра

  • Конвенція про права дитини
  • Закон України «Про охорону дитинства»
  • Закон України «Про освіту»
  • Закон України «Про дошкільну освіту»
  • Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб” (Документ 1645-14, остання редакцiя вiд 11.06.2009, чинний)
  • Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”
  • Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу.
  • Положення про ізолятор дошкільного навчального закладу. Перелік оснащення медичного кабінету.

 

Сестра медична старша дошкільного навчального закладу зобов’язана:

1. Проводити медичні огляди дітей при прийомі в дошкільний навчальний заклад та здійснювати медичний контроль за перебігом періоду адаптації;

2. Здійснювати щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань;

3. Оглядати дітей 1 раз на місяць стосовно виявлення педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри;

4. Брати участь у плануванні та проведенні обов’язкових медичних оглядів;

5. Проводити аналіз стану здоров’я дітей за результатами обов’язкових медичних оглядів, розробляти план оздоровлення, здійснювати контроль за виконанням рекомендацій фахівців;

6. Складати план проведення профілактичних щеплень та забезпечувати його виконання;

7. Передавати дані про проведені профілактичні щеплення та результати обов’язкових медичних оглядів у лікувально-профілактичні заклади за місцем проживання та спостереження дитини;

8. Інформувати батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати, в тому числі профілактичні щеплення та обов’язкові медичні огляди;

9. Надавати невідкладну медичну допомогу дітям, організовувати їх госпіталізацію у разі наявності показань;

10. Вести облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, дотримуватись правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечувати своєчасне поповнення;

11. Здійснювати постійний контроль за якістю продуктів харчування та готових страв, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування (систематично проводити розрахунок хімічного складу та калорійності харчового раціону);

12. Брати участь у складанні щоденного меню, контролювати закладку і правильність кулінарної обробки продуктів, вихід страв, смакові якості їжі, санітарний стан харчоблоку та проводити щоденний огляд працівників харчоблоку;

13. Здійснювати контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, за проведенням заходів щодо загартування;

14. Забезпечувати контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами;

15. Здійснювати заходи щодо ізоляції хворих дітей та спостереження за дітьми, які контактували з інфекційними хворими, та проводити протиепідемічні заходи в порядку, встановленому МОЗ України;

16. Здійснювати контроль за своєчасністю проходження обов’язкових медичних оглядів працівниками дошкільного навчального закладу;

17. Проводити бесіди та лекції з дітьми, батьками та працівниками дошкільного навчального закладу щодо здорового способу життя, профілактики травматизму, інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу;

18. Підвищувати свою кваліфікацію;

19. Вести обліково-звітну та медичну документацію у порядку, встановленому МОЗ України.

Медичний супровід складається з таких видів робіт:

1) на навчальний рік складено орієнтовний план робіт; 

2) забезпечується раціональний режим для харчування в ДНЗ;

3) виконуються вимоги санітарно-гігієнічного режиму в ДНЗ; 

4) організація харчування дітей в ДНЗ: – організація дієтичного харчування; – контроль за якістю харчування; – ведення документації з питань харчування в ДНЗ;

5) проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ;

6) здійснення моніторингу стану здоров`я дошкільників;

7) проведення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання дітей.

8) профілкатичні щеплення дітям

9) санітарно-профілактична робота: – гігієнічне навчання різних категорій працівників ДНЗ для боротьби з інфекційними захворюваннями;

10) своєчасний випуск санбюлетнів, інформаційних куточків;

11) надання консультацій;

12) амбулаторний прийом;

13) ведення необхідної документації згідно інструкцій.

 Що таке грип у дітей?

·         Грип – це гостре інфекційне захворювання, що викликається респіраторними вірусами.

·         Грипом можуть захворіти як дорослі, так і діти. Але саме діти, як правило, починають хворіти першими, випереджаючи дорослих. Тому фахівці часто називають дітей “індикаторами” підйому захворюваності на грип або іншими респіраторними хворобами.

·         Найбільшому ризику зараження піддаються діти, які відвідують організовані колективи ( дитячі садки, школи)

Як діти заражаються грипом?

·         Вдихаючи повітря з найдрібнішими крапельками слини і мокротиння, які виділяються хворими при кашлі та чханні.

·         При контакті з хворими дітьми: граючи з ними, обмінюючись олівцями, користуючись загальним посудом.

Як грип проявляється у дітей?

·         Початок захворювання раптовий, з високою інтоксикацією. Дитина стає млявою, скаржиться на сильний головний біль і загальну слабкість. У неї висока температура, що досягає 40 С, озноб і лихоманка

·         Не пізніше 2-3-го дня хвороби до симптомів інтоксикації приєднуються нежить, біль у горлі, сухий кашель.

·         У деяких дітей захворювання грипом може супроводжуватися болем у животі та блювотою.

Що робити, якщо дитина захворіла?

·         Покласти в ліжко в окремій кімнаті або, принаймні, відгородити її ліжко ширмою або фіранкою.

·         Викликати лікаря – тільки він зможе оцінити ступінь тяжкості захворювання і призначити правильне лікування!

·         До приходу лікаря дитину потрібно вкрити, напоїти гарячим трав’яним або ягідним чаєм. Якщо у неї немає алергії, то можна додати в чай ​​мед.

Чим небезпечний дитячий грип?

·         У дітей після грипу часто виникають такі ускладнення: синусити, отити, пневмонії.

·         Серцево – судинні захворювання

·         Захворювання центральної нервової системи.

·         Потрібно негайно звернутися до педіатра, якщо: у дитини три або чотири дні тримається висока температура; дитина каже, що їй важко або боляче дихати, вона скаржиться на вушний біль або на сильний кашель.

Чи можна попередити грип у дитини?

·         Краще грип не лікувати, а попереджати!
Для профілактики грипу та ГРВІ потрібно протягом усього року зміцнювати організм дитини.

·         Дотримуватися режиму дня, що включає прогулянки на свіжому повітрі, а також збалансований раціон харчування з врахуванням індивідуальних особливостей дитини.

·            Проводити загартовування, масажі, лікувальну фізкультуру або фізіотерапевтичні процедури.
Мета профілактики – зміцнення захисних сил організму дитини!

·         Щеплення  від грипу – найбільш ефективний засіб захисту. 

·         Вакцинація дітей, схильних до алергічних реакцій і маючих хронічні захворювання, проводиться за спеціальними методиками і під суворим наглядом фахівців. Перед щепленням необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб переконатися, що дитина здорова.

 Увага!!!  

·         Підвищення температури тіла – захисна функція організму, спрямована на боротьбу зі збудником захворювання, тому не слід зловживати жарознижувальними препаратами, якщо температура не перевищує 38-38,5 С.

·         Всі ліки дитині повинен призначати тільки лікар!

·         Всі “домашні засоби” слід застосовувати тільки за схваленням медичних працівників!

·         Під час лікування дуже важливо приймати якнайбільше ридини – соків, мінеральної води, морсів і т.п.

·          Необхідно скоректувати харчування хворого: в ньому має бути більше продуктів, багатих вітамінами і мікроелементами (у т.ч. овочів і фруктів), а також кисломолочних продуктів із збільшеним вмістом біфідо- і лактобактерій.

·         Не потрібно заперечувати, якщо лікар рекомендує дитині лікування в стаціонарних умовах.

·         Необхідно захистити від грипу інших дітей.

·         Тим, хто ще не захворів, слід приймати препарати для профілактики, дотримуватися правил особистої гігієни, частіше провітрювати приміщення, а при контактах з хворими на грип та ГРВІ – обов’язково носити одноразову маску!

 

ПАМ’ЯТКА для батьків щодо профілактики гострих кишкових інфекцій

ЯКІ НАЙВАЖЛИВІШІ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ПРАВИЛА ПОТРІБНО ВИКОНУВАТИ В СІМ’Ї,ЩОБ УНИКНУТИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ:

1. Мити руки з милом.

2. Регулярно підстригати нігті.

3. Відучити дитину від шкідливої звички – гризти нігті.

4. Не купувати продукти у місцях стихійної торгівлі та продукти сумнівної якості.

5. Не вживати сире молоко, лише пастеризовані молочні продукти.

6. Перед вживанням фруктів, овочів і ягід слід ретельно вимити їх проточною водою, а потім обдати окропом.

7. При кулінарній обробці м’яса, риби, молока температура повинна становити 100 С. Заморожені продукти мають повністю відтанути.

8. Готові страви краще вживати одразу, страви кімнатної температури є середовищем для розмноження мікроорганізмів.

9. Розігрівати страви потрібно при температурі не нижче, ніж 100 С.

10. Не зберігати готові страви поряд з сирими.

11. Порізи та дрібні рани на руках заклеювати бактерицидним пластирем, перш ніж готувати їжу.

12. Продукти харчування зберігати якомога далі від хатніх тварин, в ємкостях, які щільно закриваються.

13. Зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

14. Важливий фактор – чистота на кухні, чисті рушники для рук.

15. Використовувати воду гарантованої якості або додатково кип’ятити її.

ЯК НЕ ЗАХВОРІТИ В ДИТЯЧОМУ САДКУ ?

       У першу чергу хочеться сказати про загартовування. Адже тривале перебування дитини на свіжому повітрі, чисте і прохолодне повітря в кімнатах, бігання босоніж по підлозі і т. д. – повинні увійти в життя вашої дитини якомога раніше, тим більше якщо ви заздалегідь знаєте, що їй належить рано піти в дитячу установу.

    Ще одна важлива деталь – привчайте, наскільки можливо, свою дитину до контактів з іншими дітьми (запрошуйте їх у гості, спілкуйтеся на дитячих майданчиках і т.д.). Малюк отримує психологічний досвід – і одночасно тренується його імунна система.

   Якщо дитина все-таки захворіла, не тримайте її у будинку 3-4 тижні. Досить кількох днів. Адже за місяць в дитячому колективі з’являться вже інші віруси і мікроби, перед якими ваша дитина беззахисна, і можливий новий спалах хвороби.

  Однак якщо респіраторні захворювання протікають важко, ускладнюються астматичним синдромом, якщо загострюються хронічні захворювання, подумайте, варто серйозно поставитися до проблеми.

 

СКАРЛАТИНА

Тип стрептококової інфекції, що викликає ангіну та висип на шкірі, а також симптоми інтоксикації. Може призвести до ускладнень серця та нирок.

ТРЕБА ЗНАТИ!

• Збудник хвороби – стрептокок. Джерелом інфекції є хворий. Розповсюджується бактерія повітряно – крапельним шляхом, частіше за все проникає до організму через очі та ніс, іноді крізь уражену опіком або поранену шкіру.
• Збудник хвороби може існувати і поза організмом людини, тому одяг хворого, його речі, книги та іграшки, якими він користувався, можуть бути джерелом розповсюдження інфекції.
• Інкубаційний період від 1 до 7 діб, іноді до 12 діб.

• Після перенесеної хвороби виникає імунітет, але іноді можливі повторні випадки захворювання на скарлатину, які пов’язані з послабленням захисних сил організму.
• Ускладнення виникають рідко, але можуть бути небезпечними.

СИМПТОМИ ХВОРОБИ:

• часто хвороба починається з головного болю, блювання, болю в горлі, підвищення температури до 39 градусів;
• крапкоподібний червоний висип з’являється по всьому тілу в перші 1 – 2 доби хвороби;
• висип грубий на дотик, при натискуванні плями на деякий час стають білими;
• висип найбільш виражений у паху, під пахвами, на внутрішніх поверхнях рук та ніг.

ЩО ПЕРЕВІРЯТИ:

• загальний стан дитини;
• температуру тіла.

   

Проба Манту.  Що потрібно знати батькам?

Щоразу, отримуючи запрошення на проведення проби Манту дитині, у батьків виникає питання – чи потрібно давати згоду на проведення проби?
Так що це таке проба Манту?
На сьогодні у нашій країні туберкулінодіагностика (проба Манту, реакція Манту) єдиний метод ранньої, своєчасної діагностики туберкульозу серед дитячого населення та відбору дітей для вакцинації та ревакцинації  у 7 років.
Відразу треба зазначити, що проба Манту до щеплень немає ніякого відношення, це діагностичний тест, і входить в перелік щорічного профілактичного обстеження дитини.
Як роблять пробу Манту?
Проба Манту проводиться 1 раз на рік, починаючи з трирічного віку дитини, незалежно від результатів попередньої проби. Роблять її спеціальним туберкуліновим шприцем внутрішньошкірно. Потім медичний працівник оцінює реакцію організму на пробу.
Зазвичай пробу роблять у поліклініках або дитячих установах (школи, дитячі сади). Батькам не потрібно боятися, що в їх відсутність дитині у групі або класі зроблять “гудзичок” – ця процедура абсолютно безпечна. Туберкулін не несе в собі туберкульозну паличку, як може здатися з назви. Він містить лише продукти її життєдіяльності. Отже, занести “хворобу аристократів”,  так ще називали туберкульоз, шляхом проби Манту – нереально.
Як оцінюються результати?
Після введення туберкуліну, на 2-3 день утворюється специфічне ущільнення шкіри. На вигляд це трохи почервоніла округла ділянка шкіри, з незначним ущільненням – папула. Природно, що чим більше в організмі імунних клітин, що “знають” про туберкульозну паличку, тим більше буде розмір папули.
Розмір папули вимірюють при достатньому освітленні прозорою лінійкою на 3-й день після введення туберкуліну. Вимірюється лише розмір ущільнення. Почервоніння довкола ущільнення не є ознакою інфікованості туберкульозною паличкою.
Оцінка результатів проби Манту
Реакція вважається:
– негативною – при повній відсутності ущільнення або за наявності лише ін’єкційної реакції (0-1 мм);
– сумнівною – при папули розміром 2-4мм і при почервонінні будь-якого розміру без ущільнення;
– позитивною – за наявності вираженого ущільнення діаметром 5мм і більше.
– гіперергічною  -  реакція з діаметром ущільнення 17мм і більше.
Коли необхідно звернутися до фтизіатра?
Сама по собі позитивна реакція Манту не є стовідсотковим доказом наявності туберкульозу. Проте є моменти, що свідчать про небезпеку:
– чутливість до туберкуліну з року в рік збільшується по наростаючій;
– різкий “стрибок”, при якому ущільнення збільшується на 6мм і більш (наприклад, торік папула була розміром 10мм, а в цьому – 16);
– навіть тимчасовий контакт з хворим з відкритою формою туберкульозу;
– наявність у сім’ї родичів, які хворіли або інфіковані туберкульозом.
У таких випадках дитину направляють на консультацію до дитячого лікаря-фтизіатра. Лікар повинен розібратися в причинах, визначити, що могло вплинути на проведення проби і поставити діагноз. Зазвичай після цього дитину направляють на аналізи, рентгенологічне обстеження і, вразі потреби, призначають йому профілактичне лікування – курс протитуберкульозного препарату (близько 3 місяців). Для порівняння, в США такий курс триває 1 рік.
Протипоказання до проведення проби Манту
Протипоказаннями до проведення туберкулінової проби є:
– шкірні захворювання;
– гострі і хронічні інфекційні захворювання у стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення усіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину);
– карантин по дитячих інфекціях у колективі (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину).
До того ж імунітет після профілактичних щеплень може впливати на чутливість до туберкуліну. Тому пробу Манту необхідно планувати до проведення будь-яких щеплень. В цьому випадку щеплення проводяться відразу після оцінки результатів проби.
Чи потрібна проба Манту взагалі?
Із цього приводу Всесвітня Організація Охорони Здоров’я відповідає однозначно – так, особливо для країн з високим ризиком захворювання на туберкульоз, до яких відноситься і Україна.
Зараз в Україні епідемія туберкульозу. Захворюваність на туберкульоз росте з кожним роком. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається повітряно-крапельним шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під час кашлю з мокротинням, слиною, а також під час співу, розмови. Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим (під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку – книги, рушники, посуд, продукти). За добу хворий з легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу. Одна хвора людина може заразити за рік 10-15 осіб. Діти найбільш чутливі до туберкульозу.
Своєчасно проведена туберкулінодіагностика дозволяє виявити туберкульоз  у дітей на ранній стадії.
Шановні батьки, пам’ятайте, туберкульоз легше попередити , ніж лікувати!

Дитячий лікар-фтизіатр

Центральної районної лікарні

Києво-Святошинського району    О. В.Ковтун

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>