Моя країна – Україна

Як воду п’ю із чистої криниці,
З-поміж людей вишукую слова.
І наша рідна мова-чарівниця
У віршах повнозвучних ожива.
Цвіте, як квітка маку серед поля.
Дзвенить, як пісня пташки чарівна.
І хоч нелегка в Україні доля,
Та вірю все ж відродиться вона.
І буде людям Україна – мати,
Не мачуха, якою нині є.
І мову рідну будуть шанувати,
Як найбагатіше надбання своє.

Вихованці середньої групи «Калинка» відзначали Міжнародний день писемності.
Ольга Борисівна запросила дітей у Країну Знань на слово рідне, слово материнське, на нашу українську пісню. Намагалася показати багатство, красу та мелодійність української мови – мови, якою ми розмовляємо, думаємо, без якої не мислимо свого існування.
Сподіваємося, що наші дітки будуть шанувати, поважати і любити нашу рідну українську мову! Хай завжди вона живе у наших серденьках.