Ой на горі жито

Діти утворюють коло, всередині якого стоїть вихователь.

Ой на горі жито… Сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє:
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчик (2 рази).

Вихователь трьох малюків обирає зайчатами й говорить лічилку:

Станьте в коло, раз, два, три.
Першим зайцем будеш ти.
Довговухий в гречку – скік.
В просі заєць – сірий бік.
Всі ховайтесь зайці в ліс:
За кущами – хитрий лис.

Останні рядки кажуть усі діти. Зайці вибігають у середину кола, присідають, тримають зігнуті руки ( лапки) перед собою, а малюки співають:

Ой на горі жито… Сидить зайчик.

Звужуючи коло, діти підходять до зайців. Коли малята проспівають останні слова, зайці повинні встати.

Він ніжками чеберяє

Малята відходять назад, розширюючи коло. Зайці виставляють по черзі ноги на п’яту.

Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчик (2 рази)

Усі діти повторюють рухи зайчиків. На закінчення першого куплета пісні, зайці присідають.

Ой на горі гречка… Сидить зайчик.

Повторюються рухи перших двох рядків першого куплета.

Він ніжками чеберяє.

Діти беруться за руки і утворюють коло. В центрі його стоїть дівчинка (Галя) з білою хустинкою у руці. Усі співають:

Галя по садочку ходила,
Хусточку біленьку згубила.

Галя шукає хустинку, та, не знайшовши її, сідає у центрі кола і «плаче». Діти співають другий куплет:

Не журися, Галю-серденько,
Ми знайшли хустинку біленьку
У садочку біля малини,
Під зеленим листям тернини.

Йдуть звичайним кроком, звужуючи коло. Потім розширюють його, зупиняються і кажуть:

Ти хустинку пошукай,
Де сховали, – відгадай!

Галя ходить по колу, шукаючи хусточку.