Приказки та прислів`я

Природа

• То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
• До завірюхи треба кожуха.
• Грудень землю грудить, а хатинки студить.
• Зимове сонце погано гріє.

• Весна днем красна.
• Весна красна квітками, а осінь – плодами.
• Погане літо, коли сонця нема.
• Ластівка день починає, а соловей кінчає.
• Як листя жовтіє, то поле смутніє.
• Восени і горобець багатий.
• Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.

Людина (наука, розум, мораль, вади вдачі і поведінки)

• Не кажи: «Не вмію!», а кажи: «Навчусь!»
• Для нашого Федота не страшна робота.
• Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
• Зробив діло – гуляй сміло.
• Хто працює, той і урожай збирає.
• Кожна робота легка, коли охоче її робиш.
• Готовеньке і кішка з`їсть.
• Хто лінивий, той сонливий.
• Правда і морі не втоне, і в огні не згорить.
• Правда кривду переважить.
• Брехуна впізнаєш по очах, а осла по вухах.
• Хто хвалиться, той кається.
• Не хвались, а вчись.
• Хвалився та з гори звалився.
• Ласкаве слово, що весняний день.
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
• Дружба дорожча за золото.
• Сміливого куля боїться.
• У страху очі великі.