Ігротека
Ведучий гри – «чабан». Діти зображають «овець», кілька з них – «вовки». «Чабан» зі словами: «Ой у лісі, у лісі я овечки пасу», виганяє «овець» пастися на лужок. Вівці розбігаються, пасуться. «Чабан» стереже їх, промовляючи слова:
Усі стають парами один за одним. Один – «Горю-дуб» – попереду на віддалі співає:
Діти – у колі, в центрі – «бондар». Діти говорять: Котилася велика бочка Із маленького горбочка. Та об землю – трісь. Та об землю – трах – Розбилася так…
Діти утворюють коло, всередині якого стоїть вихователь. Ой на горі жито… Сидить зайчик, Він ніжками чеберяє: Коли б такі ніжки мала, То я б ними чеберяла, Як той зайчик (2 рази).
Малюки в колі вибирають Панаса. Панас – у центрі, діти, взявшись за руки, йдуть по колу і промовляють:
Діти водять хоровод, а один малюк, який стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змістові пісні.
Мета: учити швидко орієнтуватися у просторі; удосконалювати вміння ходити та бігати врозтіч; розвивати спритність; виховувати увагу.
Нежива природа Розісланий килим, розкиданий горох. Ні килима не піднять, ні гороху не зібрать. (Небо і зорі ) Вдень блідніє, а вночі ясніє. (Місяць) Що сходить без насіння. (Сонце) Летить коник, басує, Полем-долом пустує. Ніхто його не впіймає І ніхто […]
Природа Взимку сонце крізь плач сміється. Такий мороз, аж зорі скачуть. У лютому зима з весною вперше зустрічаються. Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає. Проспиш навесні – заплачеш взимку. Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
Якщо сонце в тумані сходить, буде тихо і душно. Коли місяць обгороджений – буде дощ; якщо круторогий – взимку буде мороз, влітку – тепло. Глухий грім на тихий дощ, розкотистий – на зливу.