Заходи

щодо відзначення 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка та проведення року Тараса Шевченка у 2014 році в ДНЗ «Даринка»

 

№ п/п	Заходи	Термін проведення	Відповідальний
1	Вивчення віршів Т.Г.Шевченка	Протягом року	Вихователі всіх вікових груп
2	Бесіда «Тарас Шевченко – поет»	Січень 2014	Вихователі середніх та старших груп
3	Заняття: «Т.Шевченко-великий український художник»	Січень 2014	Вихователі старшої групи
4	Малювання за твором Т.Шевченка: «Тече вода з-під явора»	Лютий 2014	Вихователі середніх та старших груп
5	Аплікації за творами Т.Шевченка «Зацвіла в долині»	Березень 2014	Вихователі середніх та старших груп
6	Перегляд відеоматеріалу «Життя Т.Г.Шевченка»	Березень 2014	Вихователі середніх та старших груп
7	Перегляд мультфільму «Стежками великого поета»	Березень	Вихователі молодших груп
8	Круглий стіл з педагогами «Гортаємо сторінки «Кобзаря»	Квітень	Вихователь-методист
9	Конкурс малюнків «Творчість Тараса очима дітей»	Травень	Вихователі середніх та старших груп
10	Круглий стіл з педагогами «Вивчаємо Шевченка змалку»	Вересень	Вихователь-методист
11	Конкурс знавців творчості Т.Г.Шевченка	Жовтень	Вихователь-методист
12	Заняття: «Мово рідна, слово рідне»	Листопад	Вихователі старшої групи
13	Поповнення національних куточків у групах матеріалами, присвяченими 200-річчю Т.Г.Шевченка	Грудень	Вихователі всіх вікових груп

Тарас Григорович Шевченко – великий син України

В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість. Саме таким і є для України ім’я безсмертного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.
9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник – це народилася дитина. Для пана – нова кріпацька душа, а для України – великий поет, незламний Кобзар. Батьки дали йому ім’я Тарас.

Життя і творчість Т.Г.Шевченка

9 березня 1814 року – народився Т.Г.Шевченко
22 квітня 1836 року – викуп із кріпацтва
1838 р. – вступив до Академії мистецтв
1840 р. – вийшов у світ «Кобзар»
1843 р. – приїхав на Україну
1845 р. – закінчив Академію мистецтв
1847 р. – арешт поета, заслання
1858 р. – друзі добилися звільнення і повернення із заслання
1861 р. – видав для дітей України «Буквар»
10 березня 1861 р. – Т.Г.Шевченка не стало

В своїх віршах та поемах Т .Г.Шевченко описував і тяжке життя народу, яке не обійшло і його самого. Коли читаєш його вірші,то ніби чуєш ніжну, сумну пісню.
Тарас в дитинстві любив слухати, як співала його сестра Катря. Слухав, завчав слова і сам співав. Дуже любив слухати пісні і думи старих кобзарів.
Багато віршів, написаних Т.Г.Шевченком, покладені на музику: «Думи мої ,думи», «Тополя», «Реве та стогне Дніпро широкий», «Стоїть гора висока», «Заповіт», «Зацвіла в долині червона калина»… 72 вірша Кобзаря стали піснями.

Скарбниця Шевченкових поезій

Тече вода з-під явора

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?
7 листопада 1860 р., С.-Петербург.

Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
З циклу віршів “В казематі”. Датовано 30 травня 1847

Ой стрічечка до стрічечки

Ой стрічечка до стрічечки
Мережаю три ніченьки,
Мережаю, вишиваю,
У неділю погуляю.

Ой плахотка-червчаточка,
Дивуйтеся, дівчаточка,
Дивуйтеся, парубки,
Запорозькі козаки.

Ой дивуйтесь, лицяйтеся,
А з іншими вінчайтеся.
Подавані рушники…
Отаке-то козаки!
кінець червня — грудень 1847 р., Орська фортеця