Гей, на наших вечорницях Хто сумний – розвеселиться!

Гей, на наших вечорницях
Хто сумний – розвеселиться!”

З-поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим був день Андрія, 13 грудня, коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави.
З метою відтворення обряду проведення вечорниць у ЗДО «Даринка» з вихователями: Макаренко О.Б. та Дабіжа О.І., були проведені українські вечорниці. Тут було розкрито красу обряду. Малята мали велике бажання відроджувати і оберігати народні звичаї, робити добре і мудре. Виконуючи багато пісень, душі дітей були переповнені почуттям любові до рідного краю.
Це було свято народної мудрості та свято української народної пісні, бо які ж вечорниці без неї – милої, веселої, дорогої нам з дитинства – української народної пісні.
Веселі конкурси, чарівне ворожіння,запальний український танець, смачна калита – все дарувало радість. Але особливо були до смаку гарячі варенички та калита.