Старий рік минає, новий наступає

Прийшов вже січень славний

І свята чудні, незвичайні

Згадаймо ж нині разом всі

Зимові свята чарівні

Як у Святвечір скрізь лунали

Колядки давні голосні

А в Щедрий вечір засівали

Зерном світлиці усі

Люди завжди шанували

Звичай рідної землі

Усі раділи святам і зимі

Різдво – це день народження Ісуса Христа, якого шанують багато людей у світі. В Україні його святкування починається  ще з вечора, яким називають  Святвечором.

На Святвечір господині готують традиційні пісні страви, серед яких обов’язково має бути солодка різдвяна каша – кутя.

Так і вихованці ДНЗ «Даринка» в цей вечір святкували Святвечір.

У хату господар (Оксана Дабіжа) вніс і поставив сніп пшениці – “дідух”- на щедрий врожай, достаток та добробут у наступному році. На столі  мерехтить свічка, а господарі всією родиною чекають  появи першої зірки на небі.

У цей же час надворі скрізь лунали колядки. Малята – колядники з радістю співали веселі пісні, бажаючи всім господарям здоров′я, щастя.

Незабаром спливе час Старого нового року або свята Василя. Із цим святом пов’язано багато народних традицій.

Так, напередодні, ввечері дівчата співали особливі пісні, які називались щедрівками, і бажали всім присутнім добра, здоров’я, благополуччя, а вранці хлопчики оббігали оселі своїх рідних, друзів, знайомих і засівали їхні домівки зерном, щоб завжди у родинах був хліб на столі, і мир у душі.

Старий рік минає, інше свято наступає, а  називається воно – Богоявлення,  Водохреща. В церквах освячують воду, приносять її додому і окропляють нею і дітей, і дорослих, щоб були щасливі та здорові. Тому і газдиня (Алла Шкірдова) окропила всіх присутніх свяченою водою та побажала присутнім миру, любові та сімейного благополуччя.

Дітлахи старшої групи донесли до батьків, які були активними глядачами та колядниками (Писпукун Олег, Юхно Наталія, Рибій Ірина, Захарченко Тетяна, Кузьменко Аля,  бабуся Маценко Артема,  Дувінг ) знання  про звичаї, традиції та обряди  циклу зимових свят українського народу  (св.Різдво, Св.Василя, Маланки, Водохреща). Та яке ж свято без циган  (Альона Борода), кози (Мороз Світлана) та лікаря (Бєлановська Надія).

Всі учасники цього дійства змогли передавали  власний піднесений настрій, бадьорість.

Сподіваємося, що всі традиції нашого народу будуть передаватися з року в рік.